Ми використовуємо інформацію, що зберігається в файлах куки, для найбільш комфортного перегляду нашого сайту.

Пропоновані медичні послуги

Судинна хірургія

Процедури в галузі судинної хірургії

Операції стенозу сонних артерій:

Класичні операції двома методами, залежно від інтраопераційного зображення, тобто:

  • Повздовжня Ендартеректомія з вшиттям судинної латки (хірургічне розкриття артерії, звуженоїатеросклерозною бляшкою, через повздовжній розріз, видалення атеросклерозної бляшки і закриття через вшиття штучної судинної латки) або
  • Еверсійна Ендартеректомія (новий метод, який полягає на відтинанні внутрішньої сонної артерії від загальної сонної артерії в місці її поділу, видалення атеросклерозної бляшки через вивертання стінки внутрішньої сонної артерії, як вивертається рукав сорочки, а потім таку прочищену сонну артерію зшивається з загальною сонною артерією)


Обидва методи можна виконати під місцевою анестезією або загальним наркозом, але тоді з протекцією мозкового кровообігу з використанням судинного шунту. Згідно з міжнародними стандартами, хірургічні методи (тобто ендартеректомія) є преференційними методами лікування.

Ендоваскулярний метод, тобто каротидне стентування з використанням системи нейропротекції проксимальної або дистальної (тобто з доступу через, як правило, загальну стегнову артерію).

Вводиться тонкий дротик, так званий провідник, до звуженої внутрішньої сонної артерії, на провіднику вводиться фільтр до цієї артерії вище місця звуження для протекції мозку від мікроемболії, а потім вводиться і розширюється за допомогою балону стент, який являє собою металеву сітку у формі трубочки, яка призначена для підтримки атеросклерозних бляшок і утримання широкого просвіту судини для нормалізації мозкового кровообігу. Після процедури стентування протекційний фільтр видаляється назовні.


Примітка: Рішення про вибір методу лікування (операційний / ендоваскулярний) приймається залежно від клінічного стану пацієнта, історії хвороби пацієнта і на основі результату обстежень сонних артерій в УЗД –Доплер і КТ-Ангіографії. При цьому враховуються особисті преференції пацієнта.


Операції реканалізації черевної аорти, клубової артерії, стегнової артерії, підколінної артерії і артерій гомілки такими методами:

Ендоваскулярні методи

  • Балонна ангіопластика (тобто розширення атеросклерозної бляшки, яка звужує артерію, з використанням балону, який наповняється під високим тиском. В артеріях нижче коліна використовуються балони покриті антипроліферативним препаратом, який призначений для запобігання або, принаймні, сповільнення процесу збільшення атеросклерозної бляшки. Доступ до звуженої або непрохідної артерії переважно відбувається через прокол загальної стегнової артерії).
  • Балонна ангіопластика та стентування (тобто розширення звуженої артерії з використанням балону, який наповняється під високим тиском з одночасним введенням і імплантацією одного або кількох стентів. Доступ до звуженої або непрохідної артерії переважно відбувається через прокол загальної стегнової артерії).
  • Aтеректомія методом Сільвер-Хоук (англ. SilverHawk) або Турбо-Хоук (англ.TurboHawk) – видалення атеросклерозної бляшки через її ендоваскулярну резекцію. Доступ до звуженої або непрохідної артерії переважно відбувається через прокол загальної стегнової артерії, а резекційний інструмент має форму схожу на міні-фрезу, яка вирізає повздовж артерії фрагмент атеросклерозної бляшки.


Класична операція шунтування (в залежності від зображення в КТ-ангіографії):
Аорто-клубове шунтування, аорто-стегнове шунтування (через очеревинне або заочеревинне), стегново-підколінне або стегново-гомілкове шунтування (вшиття шунту із судинної протези чи, у випадку невеликих судин – власної вени пацієнта, оминаючи непрохідний сегмент артерії). Часто процедура відбувається у поєднанні з видаленням (ендартеректомією) атеросклерозної бляшки в місці де вшивається шунт.

Гібридні операції:
Поєднання класичної хірургічної операції, так званої ендартеректомії і шунтування з ендоваскулярною хірургією (як описано вище).


Операції гострих аневризмів грудної низхідної аорти (типу ДеБейкі III, англ. DeBakey III), методом імплантації стент-графту до грудної аорти.
Стосується гострого розшаровування аневризмів низхідної аорти, тобто нижче відходу лівої підключичної артерії. Через хірургічний доступ в одній з пахвин і додатковий прокол загальної стегнової артерії другої пахвини або прокол однієї з артерій верхньої кінцівки вводиться за допомогою провідника, стиснений до діаметра 8-9 мм, в спеціальному пристрої у формі трубки, саморозширяючий судинний протез з риштуванням з металевого гнучкого проводу. Протез імплантується під контролем цифрового рентгенівського апарату нижче або трохи вище над відходом лівої підключичної артерії, в результаті чого закривається отвір каналу розшарування який утворився у результаті розриву стінки аорти. При необхідності імплантується другий стент-графт.

Операції підниркових аневризмів черевної аорти (тобто нижче відходу ниркових артерій):

  • Класичні операції з вшиттям аортального протезу прямого або розгалуженого (переважно через очеревинний доступ, відкриваючи черевинну порожнину препарується аневризму, а потім після заклемування аорти вище аневризми і одночасно трохи нижче ниркових артерій і заклемування клубових артерій, розтинається аневризму і в середині вшивається в нерозширену аорту верхній кінець протезу, а нижні гілки протезу вшивається до клубових артерій або стегнових артерій в залежності від стану і зображення судин)
  • Імплантація стент-графту до черевної аорти (за допомогою хірургічного доступу через обидві пахвини вводиться за допомогою провідників, стиснений до діаметра 8-9 мм, у спеціальному пристрої у формі трубки, саморозширяючий судинний протез з риштуванням з металевого гнучкого проводу, а також його відгалуження. Протез і його відгалуження, імплантується етапно під контролем цифрового рентгенівського апарату і розширяється місця сполучень спеціальним балоном, щоб отримати повну герметичність протезу в цілому. Цей метод є менш агресивним і менш травматичним для пацієнта, але він має свої обмеження і недоліки. Пацієнт повинен систематично, впродовж всього життя контролювати герметичність протезу, проводячи періодичне обстеження Ангіо-КT, тобто рентгенологічне обстеження з внутрішньовенним введенням контрасту).


Операції створення артеріовенозних фістул на верхніх або нижніх кінцівках на потреби діалізотерапії.

 

Електрокардіологія

Процедури з галузі електрокардіології

Електрофізіологічне дослідження
Електрофізіологічне дослідження дозволяє 
детально встановити причину і механізм аритмії у пацієнта і дозволяє прийняти рішення про вибір найбільш відповідного лікування.

Під час дослідження, пацієнт отримує місцеву анестезію. Лікар виконує прокол стегнової вени, і якщо необхідно, також прокол підключичної вени і вводить спеціальні катетери.Таким чином до серця, під контролем спеціального рентгенівського апарату вводяться спеціальні діагностичні електроди. Вони розміщуються в серці і записують внутрішньосерцеву ЕКГ. Потім здійснюється дослідження, яке грунтується на запрограмованій стимуляції серця, щоб викликати тахікардію і виконуються спеціальні вимірювання електрофізіологічних параметрів. Це дозволяє на точне визначення механізму аритмії і виконання абляції.

Абляція
Абляці
я полягяє на знищенні тканини, яка відповідає за аритмію. Спеціальний абляційний електрод вводиться до серця. Його вводять через вену (через раніше введений катетер) або через стегнову артерію, що вимагає додаткового проколу.
У деяких випадках може виникнути необхідність виконання пункції міжпередсердної перегородки. Лікар вводить тоді через стегнову вену спеціальний набір з довгою пункційною голкою і робить прокол перегородки, вводячи спеціальний катетер у ліве передсердя. Таким чином вводиться абляційний електрод у ліве передсердя. Наступний етап операції це пошук в серці оптимального місця абляції, відповідно до запису внутрішньосерцевої ЕКГ і під контролем рентгенівського апарату. Коли місце знайдеться, тоді проводиться радіочастотну аплікацію. Аплікації тривають до 60 секунд. Під час аплікації температура на кінці електроду досягає 55 ° С і це приводить до знищення аритмогенної тканини. Пацієнт може відчувати невеликий біль у грудях під час аплікації. Після закінчення операції електроди і катетери видаляються назовні.

Імплантація кардіостимулятора
Кардіостимулятор складається з двох частин – електроду і стимулятор
а.

  • Електрод становить ізольований провід, який проводить електричні імпульси від кардіостимулятора до серця.
  • Стимулятор це невеликий електронний пристрій. Він складається з елементів, які реєеструють електричні сигнали в серці і в разі необхідності (коли наступає порушення їх утворення або провідності) сам генерує імпульси і висилає їх до серця.

Імплантація кардіостимулятора проводиться в процедурному кабінеті обладнаному рядом приладів, що використовуються для контролю роботи серця. Деякі з них підключаються до хворого за допомогою різних проводів. На початку процедури місце імплантації (підключична зона – переважно ліва) обкладається спеціальним стерильним матеріалом і проводиться лікарем місцева анестезія. Потім лікар виконує невеликий розріз шкіри та підшкірної тканини, щоб дістатися у розташовані там вени, через які вводяться електроди до серця, де вони прикріпляються до стінок правого передсердя і/або шлуночка. На цьому етапі у підключичній зоні формується так звана підшкірна кишеня (ложа) – місце для майбутнього стимулятора. Під час операції використовується рентгенівський апарат, за допомогою якого на моніторі можна контролювати перебіг операції та кріплення електродів. У наступному етапі введений(і) електрод(и), підключаємо до стимулятора, який поміщаємо в приготовлену раніше підшкірну кишеню. Якщо у пацієнта показання до застосування, то під час операції подається антибіотик. Заключним етапом процедури є зашиття рани.

Тривалість такої операції залежить від типу системи, яка імплантується:

  • однокамерна (один електрод, розташований у передсерді або в шлуночку) – тривалість в середньому близько години
  • двокамерна (два електроди, розташовані у передсерді і в шлуночку) – тривалість в середньому близько півтори години


Імплантація кардіовертера-дефібрилятора
Виконується у процедурному кабінеті обладнаному рядом приладів, що використовуються для контролю роботи серця. Деякі з них підключаються до хворого за допомогою різних проводів. На початку процедури місце імплантації (підключична зона – переважно ліва) обкладається спеціальним стерильним матеріалом і проводиться лікарем місцева анестезія. Потім лікар виконує невеликий розріз шкіри та підшкірної тканини, щоб дістатися у розташовані там вени, через які вводяться електроди до серця, де вони прикріпляються до стінок правого передсердя і/або шлуночка. Після імплантації електродів, у підключичній зоні формується так звана підшкірна кишеня (ложа) – місце для майбутнього кардіовертера-дефібрилятора. Під час операції використовується рентгенівський апарат, за допомогою якого на моніторі можна контролювати перебіг операції та кріплення електродів. У наступному етапі введений(і) електрод(и), підключаємо до кардіовертера-дефібрилятора, який поміщаємо в приготовлену раніше підшкірну кишеню. Наступним етапом процедури є короткотривала загальна анестезія, яку проводить анестезіолог присутній в операційному колективі. В той час перевіряється ефективність пристрою, яка полягає на правильному виявленню штучно викликаної аритмії і ефективність дефібриляції. Якщо у пацієнта показання до застосування, то під час операції подається антибіотик. Заключним етапом процедури є зашиття рани.

Тривалість такої операції залежить від типу системи, яка імплантується:

  • однокамерна (один електрод, розташований у передсерді або в шлуночку) – тривалість в середньому близько години
  • двокамерна (два електроди, розташовані у передсерді і в шлуночку) – тривалість в середньому близько півтори години


Імплантація ресинхронізаційного кардіовертера
Виконується у процедурному кабінеті обладнаному рядом приладів, що використовуються для контролю роботи серця. Деякі з них підключаються до хворого за допомогою різних проводів. На початку процедури місце імплантації (підключична зона – переважно ліва) обкладається спеціальним стерильним матеріалом і проводиться лікарем місцева анестезія. Потім лікар виконує невеликий розріз шкіри та підшкірної тканини, щоб дістатися у розташовані там вени, через які вводяться електроди до серця, де вони прикріпляються до стінок правого передсердя і/або шлуночка. Лівошлуночковий електрод розміщається в коронарному синусі. Імплантації лівошлуночкового електроду супроводжується ряд досліджень, у тому числі венографія коронарного синуса з введенням рентген-контрастної речовини. (Іноді несприятлива анатомія венозного стоку серця перешкоджає імплантації електроду для стимуляції лівого шлуночка. Тоді ця процедура може бути здійснена з доступу через лівосторонню торакотомію в кардіохірургічному операційному залі.) Під час операції використовується рентгенівський апарат, за допомогою якого на моніторі можна контролювати перебіг операції та кріплення електродів. Після імплантації електродів, у підключичній зоні формується так звана підшкірна кишеня (ложа) – місце для майбутнього ресинхронізаційного кардіовертера. Електроди підключаємо до стимулятора, який поміщаємо в приготовлену раніше підшкірну кишеню. Заключним етапом процедури є зашиття рани. Якщо у пацієнта показання до застосування, то під час операції подається антибіотик.

Тривалість процедури залежить від анатомічних особливостей пацієнта і може становити навіть декілька годин.

СПИСОК КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПРОЦЕДУР, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ У КЛІНІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ І ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ.

Операції аортального клапана:

  • Імплантація механічного клапана
  • Імплантація біологічного ксеногенного клапана
  • Імплантація біологічного гoмогенного клапана
  • Реконструкція клапана (вальвулопластика)
  • TAVIендоваскулярна або трансапікальна імплантація біологічного клапана


Операції мітрального клапана:

  • Імплантація механічного клапана
  • Імплантація біологічного клапана
  • Реконструкція клапана (вальвулопластика)


Операції тристулкового клапана:

  • Реконструкція клапана (вальвулопластика)
  • Імплантація біологічного клапана


Багатоклапанні операції:

  • Комбіновані процедури аортального та мітрального клапана
  • Комбіновані процедури мітрального і тристулкового клапана
  • Комбіновані процедури аортального та тристулкового клапана
  • Комбіновані процедури аортального, мітрального і тристулкового клапана


Хірургічне лікування ішемічної хвороби серця:

  • Аортокоронарне шунтування з використанням внутрішньої грудної артерії, променевої артерії, підшкірної вени з використанням штучного кровообігу і без циркуляції (OPCAB)
  • Малоінвазивна імплантація артеріальних шунтів з доступом через мініторакотомію (MIDCAB)
  • Лазерна реваскуляризація міокарда
  • Лазерна реваскуляризація міокарда з одночасною імплантацією стовбурових клітин
  • Закриття післяінфарктного дефекту міжшлуночкової перегородки
  • Лікування післяінфарктного розриву лівого шлуночка серця
  • Резекція післяінфарктної аневризми з реконструкцією лівого шлуночка cерця
  • Пластика мітрального клапана в ішемічній мітральній недостатності


Операції пухлин серця:

  • Видалення серцевого міксома
  • Видалення ракового чопу з правого передсердя і нижньої порожнистої вени разом з нефректомією під час перебігу раку нирки


Операції та ендоваскулярне лікування розшаровуючих та нерозшаровуючих аневризмів висхідної аорти, дуги аорти і грудної аорти:

  • Операція аневризми висхідної аорти з надвінцевою імплантацією судинного протезу
  • Операція аневризми висхідної аорти процедурою Бенталла із імплантацією Сomposit Graftu –імплантація механічного аортального клапана з протезуванням висхідної аорти та пересадкою коронарних артерій
  • Видалення аневризми синуса Вальсальви з пластичною хірургією аорти
  • Закриття фістули Синуса Вальсальви до правого передсердя або правого шлуночка
  • Операція аневризми висхідної аорти методом Девід I/Девід II – імплантація протезу висхідної аорти з пересадкою коронарних артерій з залишенням власного аортального клапана.
  • Операція аневризми дуги аорти з імплантацією прямого або розгалуженого судинного протезу
  • Операції аневризми висхідної аорти і дуги аорти
  • Операція висхідної аорти і дуги аорти у зв’язку з розшаруванням з імплантацією стент-графту в низхідну аорту хірургічним методом (система EVITA)
  • Імплантація розгалуженого протезу від висхідної аорти до судин аортальної дуги, а потім (на другому етапі) ендоваскулярна імплантація стент-графту в дугу і низхідну аорту
  • Ендоваскулярні процедури імплантації стент-графту в низхідну аорту


Операції вроджених вад серця та судинні захворювання у дорослих:

  • Закриття дефекту міжпередсердної перегородки тип II
  • Закриття дефекту міжпередсердної перегородки тип I з вальвулопластикою мітрального клапана
  • Закриття дефекту в міжшлуночкової перегородки
  • Хірургічне лікування синдрому Фалло
  • Хірургічне лікування стенозу перешийка аорти
  • Операція закриття Боталової протоки
  • Хірургічне лікування синдрому БландаУайтa–Гарланда
  • Операції вроджених клапанних вад серця


Складні процедури:

  • Одночасна операція набутих клапанних вад серця (або вроджених вад серця) і аортокоронарного шунтування
  • Гібридні процедури: операція набутих клапанних вад серця (або вроджених вад серця) і ендоваскулярна коронарна ангіопластика
  • Одночасні операції вад серця і / або аортокоронарного шунтування а також хірургічної каротидної ендартеректомії
  • Гібридні операції аортокоронарного шунтування і ендоваскулярне стентування сонної артерії з нейропротекцією (CAS)


Інші серцеві та судинні операції:

  • Операційне лікування емболії легеневої артерії (емболектомія)
  • Перикардектомія – видалення кальцинованого перикарда у хворих з констриктивним перикардитом
  • Операція трансплантації серця (HTX)
  • Відеоторакоскопічна абляція у хворих з фібриляцією передсердь, якя не піддається фармакотерапії
  • Відеоторакоскопічне підвязування вушка лівого передсердя
  • Хірургічна декомпресія тампонади серця
  • Лікування травматичних ран серця
  • Імплантація системи ЕСМО – екстракорпоральна мембранна оксигенація


Клапанні процедури виконуються з доступом через стернотомію а також малоінвазивно, через міністернотомію або мініторакотомію.

Малоінвазивна хірургія:

  • Пластика або заміна аортального клапана з доступом через міністернотомію
  • Пластика або заміна аортального клапана з доступом через правосторонню міністернотомію
  • Пластика або заміна мітрального клапана з доступом через правосторонню міністернотомію
  • Пластична хірургія дефекту міжпередсердної перегородки з доступом через правосторонню мініторакотомію
  • Анастомоз лівої внутрішньої грудної артерії з передньою міжшлунковою артерією з доступом через лівосторонню мініторакотомію (MIDCAB)
  • Трансапікальна і ендоваскулярна імплантація біологічного аортального клапана (TAVI)


В обґрунтованих медичних випадках одночасно з клапанними процедурами виконується додатково:

  • Хірургічна абляція лівого передсердя
  • Хірургічне підвязування вушка лівого передсердя
  • Хірургічне закриття овального отвору
  • Аортокоронарне шунтування або коронарна ангіопластика
  • Імплантація кардіостимулятора / кардіоресинхронізуючого пристрою
  • Хірургічна або ендоваскулярна пластика сонних артерій

Відділення надає цілодобово кардіохірургічну допомогу і забезпечує можливість виконання всіх перелічених процедур в ургентному порядку.

 

Процедури з галузі інтервенційної кардіології

Коронарографія
Ц
е діагностичне обстеження, яке може детально встановити наявність стенозу в коронарних артеріях серця. У контексті клінічних симптомів (стенокардія або інші симптоми серцевої ішемії) дозволяє приймати найбільш відповідні рішення для подальшого лікування ішемічної хвороби серця. Залежно від багатьох чинників, це може бути необхідність виконання коронарної ангіопластики, аортокоронарного шунтування (байпас) або подальшого консервативного лікування.
Це обстеження проводиться під місцевою анестезією в повному вербальному контакті з пацієнтом. Полягає на введенні в область серця через стегнову артерію або артерію передпліччя спеціального катетера, через який вводиться рентгеноконтрастна речовина у просвіт коронарних артерій. За допомогою цифрового рентгенівського апарату в багатьох проєкціях оцінюється стан коронарних артерій. Відразу після коронарографії можна провести операцію коронаропластики найчастіше з імплантацією стенту.

Артеріографія
Ц
е діагностичне обстеження, яке може встановити наявність стенозу або вроджених аномалій периферичних артерій (сонних, вертебральних, ниркових, артерій кінцівок та інших). Це обстеження проводиться під місцевою анестезією в повному вербальному контакті з пацієнтом. Полягає на введені в обстежувану область через стегнову артерію або артерію передпліччя спеціального катетера, через який вводиться рентгеноконтрастна речовина. За допомогою цифрового рентгенівського апарату в багатьох проєкціях оцінюється стан судин. Відразу після ангіографії можна провести операцію балонної ангіопластики або стентування. В деяких випадках використовуємо пристрій для ендоваскулярного видалення атеросклеротичного матеріалу (тромбендартеректомія) або гібридні операції з використанням ангіохірургічного лікування.

Коронарна ангіопластика та стентування
Це ендоваскулярний метод лікування стенозу коронарних артерій. Процедура проводиться під місцевою анестезією в повному контакті з пацієнтом. Відповідний катетер вводиться в серце аналогічним чином, як під час коронарографії. Потім через цей катетер, вводиться в місце звуження розширяючий балон, а потім найчастіше стент. Стент має форму спеціального металевого риштування у вигляді маленької трубочки (найчастіша ширина 2,5-3,5 мм). Після дилатації балоном стент спричиняє розширення артерії, і таким чином, відновлює нормальний кровообіг, а також, у подальшому, підтримує прохідність артерії. Залежно від потреби імплантується один або декілька стентів протягом однієї процедури ангіопластики. В даний момент маємо змогу використовувати найбільш доступні класичні стенти (BMS), стенти покриті антипроліферативними препаратами (DES) і біодеградаційні стенти.

Балонна ангіопластика
Це ендоваскулярний метод лікування стенозу коронарних артерій без імплантації стенту. Процедура проводиться таким же чином, як під час коронарографії. Потім через катетер вводиться в місце звуження артерії спеціальний балон, який після дилатації спричиняє розширення артерії і таким чином відновлюється нормальний кровообіг. В даний момент процедура часто є першим етапом коронаропластики і є приготуванням до оптимального коронарного стентування. Іноді виконується ангіопластику звуженого місця за допомогою спеціального балону покритого антипроліферативним препаратом (
DEB).

Коронаропластика з системою протекції для запобігання емболізації
Модифікація класичної коронарної ангіопластики, яка полягає на застосуванні спеціального типу мікрофільтрів, що вводяться в коронарну артерію під час операції. Це запобігає емболізації, тобто проникненню і закупоренню найдрібніших відгалужень коронарних артерій, наслідком чого є мікроінфаркт. Пристрої 
ці, як правило, використовуються в деяких типах стенозу, для яких характерний розвиток таких ускладнень (наприклад, стеноз дегенерованих венозних аорто-коронарних шунтів).

Ангіопластика периферичних артерій зі стентуванням
Це ендоваскулярне лікування стенозу периферичних артерій (вертебральних і ниркових артерій). Процедура проводиться під місцевою анестезією в повному контакті з пацієнтом. Використовуємо судинний доступ через стегнову артерію, плечеву артерію або артерію передпліччя. Відповідний катетер вводиться в місце
звуження, а потім артерія розширюється балоном з/без судинного стентування. Використовуємо різні види стентів призначених для лікування уражень периферичних судин (саморозширяючі, закріплені на балоні, класичні та покриті антипроліферативним препаратом).

Каротидне стентування з використанням системи нейропротекції
Це ендоваскулярне лікування стенозу сонних артерій. Процедура проводиться під місцевою анестезією в повному контакті з пацієнтом. Використовуємо судинний доступ через стегнову артерію. Обов’язково застосовуємо систему нейропротекції мозкового кровообігу (проксимальну або дистальну) для того, щоб запобігти проникненню навіть найдрібніших тромбів або частинок атеросклеротичної бляшки під час операції розширювання судини. Відповідний катетер вводиться до каротидної артерії, а потім після введення системи протекції мозкового кровообігу проводиться розширення стенозу переважно шляхом прямої імплантації саморозширяючого судинного стенту. Ця процедура в поєднанні з індивідуальним підбором системи нейропротекції а також типу стенту, забезпечує дуже хороші результати лікування з мінімальними ускладненнями.

Ендоваскулярна імплантація судинного аортального протезу – стентграфт

Імплантація Aмплатцера-оклюдера в дефектах міжпередсердної перегородки (ASD) або відкритого овального вікна (РFО)
Це малоінвазивний метод лікування вроджених дефектів міжпередсердної перегородки. Відповідний катетер вводиться до серця через стегнову вену під місцевою анестезією з використанням загальної аналгоседації. Потім через катетер вводиться спеціальний пристрій, як правило, це Амплатцер-оклюдер (металева решітка у формі подвійної парасольки). Оклюдер імплантують в місці дефекту, таким чином, що він повністю закриває отвір в перегородці серця. Процедура проводиться під контролем через стравохідну ехокардіографію і рентгеноскопію.

Балонна вальвулопластика

Процедура вальвулопластики виконується в деяких сприятливих для ендоваськулярного лікування випадках звужених клапанів серця. Найчастіше це легеневий і мітральний клапани, у виняткових випадках аортальний. Відповідний катетер вводиться до серця через стегнову артерію або стегнову вену, а потім через катетер вводиться в звужений клапан спеціальний балон, який роздувається, що спричиняє розширення звуженого клапана. Цей метод зарезервований для конкретних випадків, які через хорошу морфологію, а іноді і загальний стан пацієнта, можуть бути рекомендовані для цього методу лікування.

Ангіопластика коарктації аорти
Полягає на розширенню звуженого місця перешийка аорти балоном або спеціально призначеним для цього стентом. Процедура проводиться під місцевою анестезією із застосуванням короткої аналгоседації з використанням судинного доступу через стегнову артерію.

Eндоміокардіальна біопсія
Це безболісний ендоваскулярний діагностичний метод, що полягає на отриманні дрібних мікро-фрагментів міокарда, які потім оцінюються під мікроскопом. Дослідження проводиться в основному у хворих після трансплантації серця або в деяких виняткових випадках міокардиту.

Внутрішньосудинне ультразвукове дослідження (англ. IVUS)
IVUS, це внутрішньосудинне ультразвукове дослідження. Через стегнову артерію або артерію передпліччя до серця вводиться спеціальний катетер, як під час коронарографії, а потім спеціалну одноразову ультразвукову мініголовку. Завдяки цьому існує можливість докладної візуалізації просвіту артерії, стінки коронарної артерії, структури атеросклеротичної бляшки (віртуальна гістологія), а також дозволяє на більш точну ідентифікацію можливого розшаровування. Це дозволяє, в разі потреби, прийняти найбільш оптимальне терапевтичне рішення. Це особливо важливо при оцінці ступеня стенозу стовбура лівої коронарної артерії а також в багатосудинній ішемічній хворобі.

Дослідження фракціонарного резерву коронарного кровотоку (англ. FFR)
Це сучасний і дуже детальний функціональний метод оцінки ступеня стенозу коронарної артерії. Полягає на введенні через катетер у коронарну артерію серця спеціального одноразового мікросенсора тиску. Після застосування деяких ліків і вимірювань, дозволяє на сьогоднішій час найбільш точно оцінити ступінь значимості стенозу коронарної артерії. FFR має особливе застосування в деяких випадках багатосудинної ішемічної хвороби серця (стеноз багатьох судин). У багатьох випадках після дослідження FFR пацієнт може уникнути інвазивних методів лікування (ангіопластика, аортокоронарне шунтування) і залишитися на подальшому настільки ж ефективному фармакологічному лікуванні, яке стабілізує атеросклеротичний процес.

Денервація ниркових артерій (RDN)
Сучасний метод лікування резистентних випадків артеріальної гіпертензії. Він включає в себе знищення дрібних нервових волокон, що пробігають вздовж ниркових артерій і які мають велике значення в розвитку гіпертонії. Процедура проводиться під місцевою анестезією з використанням короткої аналгоседації (знеболювальні і седативні засоби) з доступу через стегнову артерію. Терапія здійснюється шляхом застосування радіочастотної енергії
RF (теплова енергія) спеціально призначеним для цього пристроєм і застосуванням одноразового катетеру.
Перші процедури RDN у Польщі були проведені в нашому Центрі.